Читай ниже или на офсайте "Какие могут быть причины остановки ГАИ"

http://www.u-drive.com.ua/support/helpauto/article3.htm

Всвязи с участившимися случаями обыска "Беркута", запомните:

Беркут - это подразделение милиции. Имеет права и ОБЯЗАННОСТИ, те же, что и любой-другой сотрудник милиции

У милиционеров есть права на - осмотр, обыск и изъятие.

У Вас есть права - на личную неприкосновенность и неприкосновенность вашего имущества.

Таким образом, милиционеры могут использовать свои права только без нарушения Ваших, т.е. в случаях прямо предусмотренных законом.

Осмотр возможен при Вашем согласии.
Обыск возможен при наличии возбуждённого УД за постановлением следователя, по постановлению суда и при задержании.

А вообще, Заходите на сайт Zakon.rada.gov.ua  и ищите "Закон о милиции".Там всё очень подробно изложено.

Интересно больше, каков может быть беспредел,-преходи по ссылке:

http://forum.liga.net/Messages.asp?did=30777

Официально! Знать всё, чтобы к тебе не прикопались!!! Запоминай!

Ссылка на официальное опубликувание сего документа

http://zakon1.rada.gov.ua/cgi-bin/laws/main.cgi?nreg=1824-17

                                                          

                    З А К О Н   У К Р А Ї Н И 

      Про внесення змін до деяких законодавчих актів України 
             щодо обмеження споживання і продажу пива 
                    та слабоалкогольних напоїв 

  ( Відомості Верховної Ради України (ВВР), 2010, N 11, ст.111 ) 
 

     Верховна Рада України  п о с т а н о в л я є: 

     I. Внести зміни до таких законодавчих актів України: 

     1. У  Законі  України "Про державне регулювання виробництва і 
обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв 
та  тютюнових  виробів"  (  481/95-ВР  ) (Відомості Верховної Ради 
України, 1995 р., N 46, ст. 345 із наступними змінами): 

     1) абзац другий преамбули викласти в такій редакції: 

     "Дія цього Закону не поширюється на  виробництво  і  торгівлю 
пивом,  крім  випадків,  передбачених  цим  Законом,  а  також  на 
виробництво  вин  виноградних   і   плодово-ягідних,   наливок   і 
настоянок, виготовлених громадянами в домашніх умовах для власного 
споживання"; 

     2) статтю 1 після  абзацу  сьомого  доповнити  трьома  новими 
абзацами такого змісту: 

     "слабоалкогольні напої - алкогольні напої з вмістом етилового 
спирту від 1,2 до 8,5 відсотка об'ємних одиниць  та  екстрактивних 
речовин не більш як 14,0 г на 100 куб.  см,  виготовлені на основі 
водно-спиртової    суміші    з     використанням     інгредієнтів, 
напівфабрикатів та консервантів,  насичені чи ненасичені діоксидом 
вуглецю; 

     пиво - насичений діоксидом вуглецю пінистий напій,  отриманий 
під   час   бродіння   охмеленого   сусла  пивними  дріжджами,  що 
відноситься до товарної групи УКТ ЗЕД за кодом 2203 ( 2371а-14 ); 

     пиво безалкогольне -  насичений  діоксидом  вуглецю  пінистий 
напій,   одержаний  під  час  бродіння  охмеленого  сусла  пивними 
дріжджами з об'ємною часткою спирту  не  більш  як  0,5  відсотка, 
отриманий  шляхом діалізу або переривання головного бродіння,  або 
виготовлення пивного сусла зі зниженою  часткою  сухих  речовин  у 
початковому  суслі,  що  відноситься  до товарної групи УКТ ЗЕД за 
кодом 2202 ( 2371а-14 )". 

     У зв'язку з  цим  абзаци  восьмий - тридцять  другий  вважати 
відповідно абзацами одинадцятим - тридцять п'ятим; 

     3) у частині третій статті 11: 

     абзаци восьмий та дев'ятий викласти в такій редакції: 

     "відомості щодо  вмісту  смоли  та  нікотину  в  диму  однієї 
сигарети (щодо  сигарет),  які  наносяться  на  зовнішню  поверхню 
однієї  меншої  сторони  упаковки  тютюнових виробів і займають не 
менше 15 відсотків площі цієї сторони; 

     медичні попередження,  які наносяться  відповідно  до  вимог, 
зазначених у цій частині статті"; 

     після абзацу  чотирнадцятого  доповнити  новим абзацом такого 
змісту: 

     "медичні попередження,  які наносяться відповідно  до  вимог, 
зазначених у цій частині статті". 

     У зв'язку з цим абзаци п'ятнадцятий - двадцять третій вважати 
відповідно абзацами шістнадцятим - двадцять четвертим; 

     після абзацу  двадцять  другого   доповнити   трьома   новими 
абзацами такого змісту: 

     "Основне медичне  попередження  споживачів  тютюнових виробів 
"Куріння вбиває" зазначається на одній більшій  зовнішній  стороні 
упаковки  (коробки,  пачки).  На  другій більшій зовнішній стороні 
упаковки (коробки, пачки) тютюнових виробів зазначається додаткове 
медичне  попередження  у вигляді одного з десяти текстових написів 
такого змісту:  "Куріння викликає рак легенів",  "Куріння викликає 
залежність  від  тютюну  (нікотинову  залежність)  -  не починайте 
курити!",  "Курці  помирають  рано",  "Куріння  викликає  старіння 
шкіри",   "Куріння  знижує  здатність  жінок  народжувати  дітей", 
"Відмова від куріння значно  зменшує  ризик  небезпечних  серцевих 
захворювань  і  захворювань  легенів",  "Куріння  руйнує  артерії, 
викликає серцеві  напади  та  інсульт",  "Куріння  може  викликати 
повільну  та  болісну смерть",  "Куріння під час вагітності завдає 
шкоди вашій дитині", "Куріння пошкоджує сперму і може призвести до 
імпотенції" і  кольорового  малюнка  (малюнків)  та/або піктограми 
(піктограм).  Кожен варіант текстових написів додаткових  медичних 
попереджень  наноситься  виробником  тютюнових виробів на упаковки 
(коробки, пачки) тютюнових виробів почергово. 

     Зазначені малюнок (малюнки)  та/або  піктограма  (піктограми) 
затверджуються  постановою  Кабінету Міністрів України за поданням 
центрального органу виконавчої влади у сфері  охорони  здоров'я  і 
підлягають   перегляду   (перезатвердженню)   Кабінетом  Міністрів 
України у такому самому порядку один раз на п'ять  років.  Малюнок 
(малюнки)  та/або  піктограма  (піктограми)  наносяться виробником 
тютюнових виробів на упаковки (коробки,  пачки) тютюнових  виробів 
не пізніше, ніж через 18 місяців з дня набрання чинності постанови 
Кабінету Міністрів України про їх затвердження (перезатвердження). 

     Основне та   додаткове   медичні   попередження    споживачів 
тютюнових  виробів  мають  бути розміщені у визначеному виробником 
або імпортером тютюнових  виробів  на  упаковці  (коробці,  пачці) 
місці  в рамці чорного кольору шириною не менше ніж три міліметри. 
Площа, обмежена рамкою, включаючи площу самої рамки, має становити 
не менше 50 відсотків площі зовнішньої поверхні більшої зовнішньої 
сторони  упаковки  (коробки,  пачки)  тютюнових  виробів.   Тексти 
основного та додаткового медичних попереджень споживачів тютюнових 
виробів,  що зазначаються  на  кожній  упаковці  (коробці,  пачці) 
тютюнових виробів, мають бути чіткими, надрукованими чорним жирним 
шрифтом на білому фоні  рядковими  літерами,  крім  першої  літери 
попередження,   і   розміщуватися  таким  чином,  щоб  забезпечити 
цілісність тексту при  відкриванні  тютюнового  виробу  у  спосіб, 
зазначений на його упаковці,  та не перекриватися іншою друкованою 
інформацією або марками акцизного збору". 

     У зв'язку з цим абзаци двадцять третій та двадцять  четвертий 
вважати відповідно абзацами двадцять шостим та двадцять сьомим; 

     4) у статті 15-1: 

     абзац шостий  після  слів  "інформування про шкоду надмірного 
споживання алкогольних напоїв та" доповнити  словами  "шкідливість 
вживання"; 

     доповнити абзацами восьмим та дев'ятим такого змісту: 

     "охорони фізичного здоров'я людини; 

     пропаганди родинно-сімейних  традицій  та  виховання здорової 
дитини"; 

     5) статтю 15-2 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 15-2. Обмеження щодо споживання пива (крім 
                   безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних 
                   напоїв та тютюнових виробів 

     Забороняється споживання   пива    (крім    безалкогольного), 
алкогольних та слабоалкогольних напоїв: 

     1) у закладах охорони здоров'я; 

     2) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 

     3) у    громадському    транспорті    (включаючи    транспорт 
міжнародного сполучення),  на  зупинках  транспорту,  у  підземних 
переходах; 

     4) у закладах культури; 

     5) у  закритих  спортивних  спорудах (крім пива у пластиковій 
тарі); 

     6) у ліфтах і таксофонах; 

     7) на дитячих майданчиках; 

     8) на спортивних майданчиках; 

     9) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого 
самоврядування, інших державних установ. 

     Забороняється куріння тютюнових виробів: 

     1) у ліфтах і таксофонах; 

     2) у закладах охорони здоров'я; 

     3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 

     4) на дитячих майданчиках; 

     5) на спортивних майданчиках; 

     6) у під'їздах жилих будинків; 

     7) у підземних переходах; 

     8) у    громадському    транспорті    (включаючи    транспорт 
міжнародного сполучення). 

     Забороняється, крім спеціально відведених  для  цього  місць, 
куріння тютюнових виробів: 

     1) у закладах громадського харчування; 

     2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого 
самоврядування, інших державних установ; 

     3) у приміщеннях закладів культури; 

     4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 

     5) у приміщеннях підприємств,  установ  та  організацій  всіх 
форм власності. 

     У місцях   та  закладах,  де  куріння  заборонено,  має  бути 
розміщена наочна інформація,  яка складається із графічного  знака 
про   заборону   куріння   та   тексту   такого  змісту:  "Куріння 
заборонено!". 

     У спеціально  відведених  для  куріння  місцях   розміщується 
наочна  інформація,  яка  складається  із  відповідного графічного 
знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить 
Вашому здоров'ю!". 

     У закладах   громадського  харчування  відводиться  не  менше 
50 відсотків   площі   торгових   залів   таких    закладів    для 
обслуговування осіб, які не курять. 

     Власник або  уповноважені  ним  особи чи орендарі відповідних 
споруд,  окремих приміщень зобов'язані відвести  спеціальні  місця 
для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для 
видалення тютюнового диму,  а також розмістити  наочну  інформацію 
про  розташування  таких  місць та про шкоду,  яку завдає здоров'ю 
людини куріння тютюнових виробів. 

     У місцях для куріння має бути розміщено прямокутний графічний 
знак  із текстом такого змісту:  "Місце для куріння" та інформація 
про шкоду,  яку завдає здоров'ю людини куріння тютюнових  виробів, 
із текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". 

     На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські 
ради  в  межах  відповідної  адміністративної   території   можуть 
заборонити  або  обмежити споживання пива (крім пива у пластиковій 
тарі),  алкогольних,  слабоалкогольних напоїв та куріння тютюнових 
виробів"; 

     6) у статті 15-3: 

     назву викласти в такій редакції: 

     "Стаття 15-3. Обмеження щодо продажу пива (крім 
                   безалкогольного), алкогольних, слабоалкогольних 
                   напоїв та тютюнових виробів"; 

     частини  першу - третю   замінити  п'ятьма  частинами  такого 
змісту: 

     "Забороняється продаж    пива     (крім     безалкогольного), 
алкогольних, слабоалкогольних напоїв та тютюнових виробів: 

     1) особами, які не досягли 18 років; 

     2) особам, які не досягли 18 років; 

     3) у   приміщеннях   та  на  території  навчальних  закладів, 
закладів охорони здоров'я; 

     4) у приміщеннях спеціалізованих торговельних організацій, що 
здійснюють  торгівлю товарами дитячого асортименту або спортивними 
товарами,  а також у відповідних відділах (секціях)  універсальних 
торговельних організацій; 

     5) у  закритих  спортивних  спорудах (крім пива у пластиковій 
тарі); 

     6) з торгових автоматів; 

     7) на полицях самообслуговування (крім  тютюнових  виробів  у 
блоках та алкогольних, слабоалкогольних напоїв, пива); 

     8) поштучно (для тютюнових виробів, крім сигар); 

     9) у споживчих упаковках, що містять менш як 20 сигарет; 

     10) з рук; 

     11) у невизначених для цього місцях торгівлі. 

     Забороняється продаж   товарів   дитячого   асортименту,   що 
імітують тютюнові вироби. 

     На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські 
ради   в   межах  відповідної  адміністративної  території  можуть 
заборонити або обмежити  продаж  пива  (крім  пива  у  пластиковій 
тарі),  алкогольних,  слабоалкогольних напоїв та куріння тютюнових 
виробів. 

     Продавець пива    (крім    безалкогольного),     алкогольних, 
слабоалкогольних   напоїв   або   тютюнових  виробів  зобов'язаний 
отримати  у  покупця,  який  купує  пиво  (крім  безалкогольного), 
алкогольні  напої,  слабоалкогольні  напої  або  тютюнові  вироби, 
паспорт або інші документи,  які підтверджують вік такого покупця, 
якщо у   продавця   виникли   сумніви   щодо  досягнення  покупцем 
18-річного віку. 

     У разі відмови покупця  надати  такий  документ  продаж  пива 
(крім безалкогольного),  алкогольних,  слабоалкогольних напоїв або 
тютюнових виробів такій особі забороняється". 

     У зв'язку з цим частини четверту - шосту  вважати  відповідно 
частинами шостою - восьмою; 

     7) у частині другій статті 17: 

     абзац дев'ятий замінити двома абзацами такого змісту: 

     "порушення вимог статті 15-3 цього Закону - 6800 гривень; 

     необладнання спеціально   відведених  для  куріння  місць  та 
нерозміщення наочної інформації,  передбаченої статтею 15-2  цього 
Закону, - 3400 гривень". 

     У зв'язку  з  цим  абзаци  десятий  -  чотирнадцятий  вважати 
відповідно абзацами одинадцятим - п'ятнадцятим; 

     абзац тринадцятий викласти в такій редакції: 

     "оптової або  роздрібної  торгівлі   коньяком,   алкогольними 
напоями, горілкою, лікеро-горілчаними виробами та вином за цінами, 
нижчими за встановлені мінімальні оптово-відпускні  або  роздрібні 
ціни  на  такі  напої  -  100  відсотків вартості отриманої партії 
товару,  розрахованої виходячи з мінімальних оптово-відпускних або 
роздрібних цін, але не менше 1000 гривень". 

     2. У   Кодексі  України  про  адміністративні  правопорушення 
( 80731-10,  80732-10 ) (Відомості Верховної Ради УРСР,  1984  р., 
додаток до N 51, ст. 1122): 

     1) у статті 156: 

     назву викласти в такій редакції: 

     "Стаття 156. Порушення правил торгівлі пивом, алкогольними, 
                  слабоалкогольними напоями і тютюновими 
                  виробами"; 

     абзац перший частини другої викласти в такій редакції: 

     "Порушення працівником  підприємства  (організації)  торгівлі 
або  громадського   харчування   правил   торгівлі   пивом   (крім 
безалкогольного),   алкогольними,   слабоалкогольними   напоями  і 
тютюновими   виробами,    а    саме:    торгівля    пивом    (крім 
безалкогольного),   алкогольними,  слабоалкогольними  напоями  або 
тютюновими виробами в приміщеннях або на  територіях,  заборонених 
законом,  або  в  інших  місцях,  визначених рішенням відповідного 
органу місцевого самоврядування,  як таких,  де роздрібна торгівля 
пивом   (крім  безалкогольного),  алкогольними,  слабоалкогольними 
напоями або тютюновими виробами заборонена,  а так  само  торгівля 
пивом   (крім  безалкогольного),  алкогольними,  слабоалкогольними 
напоями  або  тютюновими  виробами  через  торгові   автомати   чи 
неповнолітніми    особами,    а    також    продаж    пива   (крім 
безалкогольного),   алкогольних,   слабоалкогольних   напоїв   або 
тютюнових  виробів  особі,  яка  не  досягла 18 років,  або продаж 
тютюнових виробів в упаковках,  що містять менш як 20 сигарет  або 
цигарок, чи поштучно (крім сигар)"; 

     абзац перший частини третьої викласти в такій редакції: 

     "Торгівля пивом    (крім    безалкогольного),   алкогольними, 
слабоалкогольними напоями або тютюновими виробами з рук"; 

     2) у статті 178: 

     назву викласти в такій редакції: 

     "Стаття 178. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних 
                  напоїв у заборонених законом місцях або поява у 
                  громадських місцях у п'яному вигляді"; 

     абзац перший частини першої викласти в такій редакції: 

     "Розпивання пива   (крім    безалкогольного),    алкогольних, 
слабоалкогольних   напоїв   на   вулицях,  у  закритих  спортивних 
спорудах,  у скверах, парках, у всіх видах громадського транспорту 
(включаючи   транспорт   міжнародного   сполучення)   та  в  інших 
заборонених  законом   місцях,   крім   підприємств   торгівлі   і 
громадського   харчування,   в   яких  продаж  пива,  алкогольних, 
слабоалкогольних напоїв на розлив  дозволена  відповідним  органом 
місцевого самоврядування, або поява в громадських місцях у п'яному 
вигляді, що ображає людську гідність і громадську мораль"; 

     абзац перший частини третьої викласти в такій редакції: 

     "Дії, передбачені  частиною  першою  цієї   статті,   вчинені 
особою,  яка  двічі  протягом  року  піддавалась адміністративному 
стягненню за розпивання пива (крім безалкогольного),  алкогольних, 
слабоалкогольних  напоїв  у заборонених законом місцях або появу в 
громадських місцях у п'яному вигляді"; 

     3) у статті 179: 

     назву викласти в такій редакції: 

     "Стаття 179. Розпивання пива, алкогольних, слабоалкогольних 
                  напоїв на виробництві"; 

     абзац перший частини першої викласти в такій редакції: 

     "Розпивання пива    (крім    безалкогольного),   алкогольних, 
слабоалкогольних напоїв  на  виробництві  (на  робочих  місцях,  у 
приміщеннях і на території підприємств,  установ, організацій) або 
перебування на роботі в нетверезому стані"; 

     абзац перший частини другої викласти в такій редакції: 

     "Участь майстрів,  начальників дільниць, змін, цехів та інших 
керівників  у  розпиванні  з підлеглими їм працівниками пива (крім 
безалкогольного),   алкогольних,   слабоалкогольних   напоїв    на 
виробництві  або невжиття ними заходів до відсторонення від роботи 
осіб,  які перебувають у нетверезому стані,  або приховування ними 
випадків  розпивання  пива  (крім  безалкогольного),  алкогольних, 
слабоалкогольних напоїв чи появи на  роботі  в  нетверезому  стані 
підлеглих їм працівників". 

     3. У   Законі   України  "Про  заходи  щодо  попередження  та 
зменшення вживання тютюнових виробів і  їх  шкідливого  впливу  на 
здоров'я населення" ( 2899-15 ) (Відомості Верховної Ради України, 
2005 р.,  N 52,  ст.  565;  2006 р., N 26, ст. 213; 2009 р., N 49, 
ст. 730): 

     1) в  абзаці  третьому  частини  другої  статті  10 слова "що 
входять до складу тютюнових  виробів  і  виділяються  з  тютюновим 
димом під час їх куріння" замінити словами "в диму однієї сигарети 
(щодо сигарет)"; 

     2) статтю 12 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 12. Медичні попередження споживачів тютюнових виробів 
                 і інформаційний напис про вміст нікотину та смоли 
                 в диму однієї сигарети (щодо сигарет) 

     На кожній упаковці тютюнових  виробів  мають  бути  зазначені 
основне  медичне  попередження  споживачів  тютюнових  виробів  та 
додаткове медичне  попередження,  що  супроводжується  відповідним 
кольоровим малюнком (малюнками) та/або піктограмою (піктограмами), 
а також має бути інформаційний напис про вміст нікотину та смоли в 
диму однієї сигарети (щодо сигарет). 

     Основне медичне  попередження  споживачів  тютюнових  виробів 
"Куріння вбиває" зазначається на одній більшій  зовнішній  стороні 
упаковки. 

     На другій   більшій   зовнішній  стороні  упаковки  тютюнових 
виробів зазначається  додаткове  медичне  попередження  у  вигляді 
одного з десяти текстових написів такого змісту: "Куріння викликає 
рак легенів",  "Куріння викликає залежність від тютюну (нікотинову 
залежність)  -  не  починайте  курити!",  "Курці  помирають рано", 
"Куріння викликає старіння шкіри", "Куріння знижує здатність жінок 
народжувати  дітей",  "Відмова  від  куріння  значно зменшує ризик 
небезпечних серцевих захворювань і захворювань легенів",  "Куріння 
руйнує артерії, викликає серцеві напади та інсульт", "Куріння може 
викликати повільну та болісну смерть", "Куріння під час вагітності 
завдає  шкоди  вашій  дитині",  "Куріння  пошкоджує  сперму і може 
призвести до імпотенції" і кольорового малюнка  (малюнків)  та/або 
піктограми (піктограм). Кожен варіант текстових написів додаткових 
медичних попереджень наноситься виробником  тютюнових  виробів  на 
упаковки тютюнових виробів почергово. 

     Зазначені малюнок  (малюнки)  та/або  піктограма (піктограми) 
затверджуються постановою Кабінету Міністрів України  за  поданням 
центрального  органу  виконавчої  влади у сфері охорони здоров'я і 
підлягають  перегляду   (перезатвердженню)   Кабінетом   Міністрів 
України у такому самому порядку один раз на п'ять років. 

     Малюнок (малюнки)  та/або  піктограма (піктограми) наносяться 
виробником тютюнових виробів  на  упаковки  тютюнових  виробів  не 
пізніше,  ніж  через  18 місяців з дня набрання чинності постанови 
Кабінету Міністрів України про їх затвердження (перезатвердження). 

     Основне та   додаткове   медичні   попередження    споживачів 
тютюнових  виробів  мають  бути розміщені у визначеному виробником 
або імпортером тютюнових виробів на упаковці місці в рамці чорного 
кольору  шириною  не  менше  ніж  три міліметри.  Площа,  обмежена 
рамкою, включаючи  площу  самої  рамки,  має  становити  не  менше 
50 відсотків  площі зовнішньої поверхні більшої зовнішньої сторони 
упаковки тютюнових виробів. 

     Тексти основного   та   додаткового   медичних    попереджень 
споживачів  тютюнових виробів,  що зазначаються на кожній упаковці 
тютюнових виробів, мають бути чіткими, надрукованими чорним жирним 
шрифтом  на  білому  фоні  рядковими літерами,  крім першої літери 
попередження,  і  розміщуватися  таким  чином,   щоб   забезпечити 
цілісність  тексту  при  відкриванні  тютюнового  виробу у спосіб, 
зазначений на його упаковці,  та не перекриватися іншою друкованою 
інформацією або марками акцизного збору. 

     Інформаційний напис про вміст нікотину та смоли в диму однієї 
сигарети (щодо сигарет) зазначається на зовнішній поверхні  однієї 
меншої  сторони  упаковки  тютюнових  виробів і повинен займати не 
менше 15 відсотків площі цієї сторони"; 

     3) статтю 13 викласти в такій редакції: 

     "Стаття 13. Обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання 
                 тютюнових виробів 

     Реалізація (продаж) тютюнових виробів,  предметів, пов'язаних 
з  їх  вживанням,  особам,  які  не  досягли  18  років,  а  також 
реалізація  (продаж)  тютюнових  виробів  в упаковках,  що містять 
менше ніж  20  сигарет  або  цигарок,  чи  поштучно  (крім  сигар) 
забороняються.  Законом  можуть  встановлюватися  й інші обмеження 
щодо реалізації (продажу) тютюнових виробів. 

     Забороняється куріння тютюнових виробів: 

     1) у ліфтах і таксофонах; 

     2) у закладах охорони здоров'я; 

     3) у навчальних та освітньо-виховних закладах; 

     4) на дитячих майданчиках; 

     5) на спортивних майданчиках; 

     6) у під'їздах жилих будинків; 

     7) у підземних переходах; 

     8) у    громадському    транспорті    (включаючи    транспорт 
міжнародного сполучення). 

     Забороняється, крім  спеціально  відведених  для цього місць, 
куріння тютюнових виробів: 

     1) у закладах громадського харчування; 

     2) у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого 
самоврядування, інших державних установ; 

     3) у приміщеннях закладів культури; 

     4) у приміщеннях закритих спортивних споруд; 

     5) у  приміщеннях  підприємств,  установ  та організацій всіх 
форм власності. 

     У місцях  та  закладах,  де  куріння  заборонено,  має   бути 
розміщена  наочна інформація,  яка складається із графічного знака 
про  заборону  куріння   та   тексту   такого   змісту:   "Куріння 
заборонено!". 

     У спеціально   відведених  для  куріння  місцях  розміщується 
наочна інформація,  яка  складається  із  відповідного  графічного 
знака та тексту такого змісту: "Місце для куріння. Куріння шкодить 
Вашому здоров'ю!". 

     У закладах громадського харчування відводиться  не  менше  50 
відсотків  площі  торгових залів таких закладів для обслуговування 
осіб, які не курять. 

     Власник або уповноважені ним особи  чи  орендарі  відповідних 
споруд,  окремих  приміщень  зобов'язані відвести спеціальні місця 
для куріння, обладнані витяжною вентиляцією чи іншими засобами для 
видалення  тютюнового  диму,  а також розмістити наочну інформацію 
про розташування таких місць та про  шкоду,  яку  завдає  здоров'ю 
людини куріння тютюнових виробів. 

     У місцях  для  куріння  має  бути  розміщено графічний знак з 
текстом такого змісту:  "Місце  для  куріння"  та  інформація  про 
шкоду,  яку  завдає здоров'ю людини куріння тютюнових виробів,  із 
текстом такого змісту: "Куріння шкодить Вашому здоров'ю!". 

     На час проведення масових заходів сільські, селищні та міські 
ради   в   межах  відповідної  адміністративної  території  можуть 
заборонити або обмежити куріння тютюнових виробів"; 

     4) в абзацах другому,  п'ятому  та  восьмому  частини  другої 
статті  20  слова  "що  входять  до  складу  тютюнових  виробів  і 
виділяються з тютюновим димом під час їх куріння" замінити словами 
"в диму однієї сигарети (щодо сигарет)". 

     4. У Законі України "Про внесення змін до деяких законодавчих 
актів України щодо  вдосконалення  регулювання  відносин  у  сфері 
попередження   та   зменшення  вживання  тютюнових  виробів  і  їх 
шкідливого впливу на здоров'я населення" (  1512-17  )  (Відомості 
Верховної Ради України, 2009 р., N 49, ст. 730): 

     1) пункт 2, підпункти 9 і 10 пункту 3 розділу I виключити; 

     2) пункт 1 розділу II "Прикінцеві положення" викласти в такій 
редакції: 

     "1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування". 

     II. Прикінцеві положення 

     1. Цей Закон набирає чинності з дня його опублікування, крім: 

     підпункту 6 пункту 1 та підпункту 3 пункту 3 розділу I  цього 
Закону   щодо  заборони  продажу  тютюнових  виробів  у  споживчих 
упаковках, що містять менше 20 сигарет,  які набирають чинності  з 
1 січня 2011 року; 

     абзаців четвертого - дванадцятого  підпункту  3  пункту  1 та 
підпункту 2  пункту  3  розділу  I  цього  Закону,  які  набирають 
чинності  через  18  місяців  з  дня  набрання  чинності постанови 
Кабінету Міністрів України  про  затвердження  малюнка  (малюнків) 
та/або піктограми (піктограм) для додаткових медичних попереджень. 

     2. Кабінету  Міністрів  України  у  тримісячний  строк  з дня 
набрання чинності цим Законом: 

     забезпечити прийняття нормативно-правових  актів,  необхідних 
для реалізації цього Закону; 

     забезпечити приведення   органами   виконавчої   влади  своїх 
нормативно-правових актів у відповідність із цим Законом. 
 

 Президент України                                        В.ЮЩЕНКО 

 м. Київ, 21 січня 2010 року 
          N 1824-VI 

Если Вас остановил инспектор ГАИ на дороге

После взмаха жезлом... Именно так сотрудник ГАИ обычно останавливает транспортное средство. Впрочем, способ может быть и иным (например, по гром­коговорящей установке), суть от этого не меняется.

Бесспорно, подчиниться сигналу об остановке водитель обязан. Возможно, его останавливают не для оформления наруше­ния, а с другой целью, например, указать на неисправность транс­портного средства (спущенное колесо и т.п.) или предупредить, что впереди дорога закрыта для движения... Однако важно знать о том, что может происходить дальше.

П.2.1 ПДД устанавливает перечень документов, которые обя­зан иметь при себе водитель. Это — водительское удостоверение с талоном к нему, регистрационные документы на транспортное средство, а при отсутствии собственника — временный регистра­ционный талон или свидетельство о праве совместной собствен­ности. Если заключен договор страхования гражданской ответственности, водитель должен иметь при себе и его. Кроме того, в установленных законом случаях необходимо иметь и дру­гие документы (путевые листы, документы на груз, разрешение на спецсигналы, согласование на размещенную рекламу, схему маршрута и расписание движения и т.п.) Перечислять здесь все такие случаи, в том числе нечасто встречающиеся, вероятно, не имеет смысла.

Зато нужно поговорить о другом.

Во-первых, этот перечень - исключительный. Сотруд­ник ГАИ не имеет права требовать от водителя других до­кументов. Исключение здесь только одно: если такие документы гражданин обязан иметь при себе на основании других нормативных актов, проверка исполнения которых возложена на милицию (под­разделением которой является и ГАИ). Поэтому инспектор, будучи сотрудником милиции, имеет право на проверку, скажем, разреше­ния на имеющееся у водителя оружие.

Во-вторых, п.2.1 ПДД только предписывает водителю пере­численные в нем документы «иметь при себе». Не более. Там ука­зано (точнее, в п. 2.4), что эти документы должны предъявляться сотруднику ГАИ для проверки. Но не указано, что это должно про­исходить в любом случае по прихоти инспектора. Проверка доку­ментов (и не только у водителей) регулируется совсем другими нормативными актами.

Таким актом является Закон Украины «О милиции». Специально обратим внимание, что закон имеет высшую юридичес­кую силу по сравнению с ПДД, утвержденными постановлением Каб-мина, и в случае противоречия между ними применяются именно положения закона. П.2 ст. 11 Закона предусматривает право со­трудника милиции (в т.ч. и ГАИ) «проверять у граждан при подозрении в совершении правонарушений документы, удос­товеряющие их личность, а также иные документы, необхо­димые для выяснения вопроса относительно соблюдения правил, надзор и контроль за исполнением которых возложен на милицию». Мы не случайно привели здесь эту довольно длинную цитату. Ведь данное положение закона регулирует полномочия сотрудника милиции, устанавливая как круг проверяемых документов, так и случай их проверки. Согласно ст. 19 Конституции Украины (к этому мы еще не раз будем возвращаться, так как это очень важно) долж­ностное лицо органа государственной власти, в т.ч. и сотрудник ГАИ, имеет право действовать только на основании, в пределах пол­номочий и в порядке, установленных законом.

Обратим внимание: сотрудник милиции может проверить документы у гражданина не по своей прихоти, а только в строго конкретном случае — при подозрении в совершении правонарушения (любого). Отсюда следует, что само по себе требование сотрудника ГАИ: «Ваши документы!» свидетельствует о том, что водителя в чем-то подозревают. И вполне правомерно задать ему вопрос: а в чем же именно? (Тем более, что согласно пп. «в» п.2.14 ПДД водитель имеет право «знать причину остановки, проверки и осмотра транспортного средства должностным лицом,... а также его фами­лию и должность».) И сослаться на п. 2 ст. 11 Закона «О мили­ции». Как правило, поняв, что имеет дело с человеком, разбирающимся в законах, инспектор с самого начала избирает совсем другой тон разговора.

Кстати, ситуация, когда сотрудник милиции остановил транспортное средство в соответствии с п. 2.4 ПДД — это, по сути, род задержания водителя (а часто — и пассажиров). Как показано выше, сотрудники милиции имеют право проверить документы (установить личность) только «при подозрении в со­вершении правонарушений» ( в т.ч. и нарушений ПДД или преступлений). Это — основания для задержания, предус­мотренные законодательством Украины. Задержание — это не только доставление в орган милиции. Ведь если водитель потратил на объяснения с инспектором пять минут, тот задержал его в пути на это время... Выяснил личность (удостоверение на месте, достав­лять в отделение незачем), составил админпротокол в случае нару­шения — и отпустил... Как видно, «остановка» транспортного средства происходит в тех самых случаях, которые по закону явля­ются основанием для задержания. Более того: водитель, которого остановили, вынужден находиться на месте, где это произошло, столько времени, сколько необходимо инспектору для выяснения личности (проверки документов), составления протокола об адми­нистративном правонарушении и т.п. То есть он задержан на этом месте. И по отношению к нему сотрудник милиции производит именно те действия, для совершения которых по закону имеет пра­во задержать гражданина. Таким образом, так называемая «оста­новка транспортного средства» и по основаниям, и по сущности действий сотрудника милиции совпадает с понятием задержания.

Согласно п. 5 ст. 11 Закона «О милиции», задержать гражда­нина можно только по определенным основаниям. К водите­лям из указанных здесь оснований подходит только подозрение в преступлении или совершение административного правонарушения.

Более того. П. 1 ч .2 ст. 262 КоАП предусматривает перечень слу­чаев, когда административное задержание производится органами внутренних дел. Так вот, там черным по белому указывается, что, в числе прочего, задержание производится при нарушении Правил дорожного движения. То есть, по сути, имеется прямое указание, что принудительное нахождение водителя в указанном со­трудником ГАИ месте с целью оформления такого нарушения как раз и представляет собой задержание.

Как известно, водителя, совершившего нарушение ПДД, в орга­ны милиции обычно не доставляют (разве что совершено, кроме этого, еще какое-нибудь правонарушение, например, сопротивле­ние сотрудникам милиции). Не доставляют именно потому, что за­держание в форме остановки транспортного средства и оформление документов о правонарушении происходит, как правило, прямо на месте такого нарушения; в более жестких формах задержания в та­ких ситуациях нет необходимости.

Зачем мы говорим обо всем этом?

Для того, чтобы водитель, получив на вопрос о причине останов­ки ответ сотрудника ГАИ: «Проверка документов!», мог аргументи­рованно возразить, что сама по себе такая проверка не может служить основанием для остановки (задержания), если во­дителем не совершено правонарушение, более того, при таких об­стоятельствах она вообще не может проводиться.

О других обязанностях водителя по отношению к остановившим его сотрудникам ГАИ мы поговорим позднее. А пока разберемся с обязанностью «дать возможность осмотреть транспортное средство в соответствии с законодательством при наличии на то законных ос­нований» (пп. «в» п.2.4 ПДД)

Вроде бы все понятно. Но сотрудники милиции (не только ГАИ) трактуют данный пункт таким образом, что водитель обязан дать возможность осмотреть транспортное средство по первому их тре­бованию. И любое противодействие такому осмотру - противо­правно. При этом они ссылаются на положения Закона «О милиции».

На самом деле это, мягко говоря, не совсем так. Ведь в процити­рованном пункте ПДД имеются две ссылки на законодательство в одной фразе (наверное, не случайно!).

Более того. Как уже упоминалось, согласно пп. «в» п.2.14 ПДД, водитель имеет право знать причины осмотра транспортного средст­ва. А это значит, что такие причины должны быть. Причем должны они быть вескими и на законе основанными, а не сводиться к фразе инспектора вроде: «Я считаю необходимым!»

Итак, сотрудник милиции имеет право осматривать транспорт­ное средство не просто по своему желанию, а «в установленном за­коном порядке при наличии на то законных оснований». Каковы же эти законные основания и установленный законом порядок? Каким законом определены?

Изменения в основания и порядок производства такого следст­венного действия, как осмотр, внесены Законом «О внесении изме­нений и дополнений в Уголовно-процессуальный кодекс Украины», вступившим в силу 29 июля 2001 г. Хотя УПК имеет, казалось бы, лишь опосредованное отношение к Закону «О милиции», есть одно важное обстоятельство. В Переходных положениях Закона «О вне­сении изменений и дополнений в УПК..» четко указано (п. 2), что «Законы и иные нормативные акты, принятые до вступления в силу этого Закона, действуют в части, не противоречащей Конституции Украины и этому Закону». Здесь речь не только о старой редакции УПК, но и обо всех законах, регулировавших так или иначе затрону­тые новым законом сферы. Потому положения Закона «О мили­ции», по-иному регулировавшие, в частности, вопросы осмотра, с внесением изменений в УПК следует признать утратившими силу, а на практике к этой ситуации должны применяться именно статьи УПК в его измененной, новой редакции.

Каковы же правила такого осмотра, установленные новой ре­дакцией УПК?

Прежде всего, согласно ст. 190 УПК, осмотр проводится по­сле возбуждения уголовного дела. Исключение — неотложный осмотр места происшествия (тогда дело возбуждается после прове­дения такого осмотра немедленно). Автомобиль может быть предме­том осмотра места происшествия, если он фигурировал в каком-то преступлении (угон, ДТП с жертвами или пострадавшими и т.п.).

Следовательно, наличие возбужденного уголовного дела и составляет те самые «законные основания», при которых может осуществляться осмотр транспортного средства. Именно та­кой ответ на вопрос о причинах осмотра — единственный, который может считаться удовлетворительным.

Более того. Согласно ч. 4 ст. 190 УПК Украины, осмотр жилья или иного владения лица (а таковым является и транспортное средство) производится только по постановлению судьи.

И это еще не все. Даже в рамках уголовного дела осмотр может производить не любой сотрудник милиции, а следователь, в произ­водстве которого находится дело, или же тот, кто действует по от­дельному поручению следователя (это — письменный документ, имеющий особую процессуальную форму). Сотрудник ГАИ, остано­вивший автомобиль на дороге, таких процессуальных прав и полно­мочий не имеет.

Из правила о необходимости судебного постановления для ос­мотра жилья или иного владения лица есть исключения: без постановления судьи такой осмотр допускается в неотложных случаях, если это необходимо для спасения жизни людей или при преследо­вании лиц, подозревающихся в совершении преступления. Напри­мер, может быть признан законным осмотр автомобиля, задержанного при преследовании его водителя, совершившего ДТП, в котором погибли или пострадали люди, и пытающегося скрыться. Точно так же осмотр без судебного постановления допу­скается с письменного согласия владельца имущества.

Не требуется постановление судьи и в том случае, если осматри­вается место происшествия в жилье или ином владении согласно за­явлению владельца имущества или сообщению о совершении по отношению к нему преступления, а также при невозможности полу­чить согласие от лица при необходимости срочного осмотра места происшествия. Это может относиться к ситуациям, когда автомо­биль сам является местом происшествия (украден, отобран у вла­дельца или в нем, к примеру, обнаружен труп).

Во всех остальных случаях проведение осмотра без постановления судьи — незаконно. Если же он все-таки был проведен, результаты такого осмотра не могут использоваться в качестве доказа­тельств, так как они получены незаконно (ст.62 Конституции Украины). Тем более когда «осмотр» имеет признаки обыска, прежде всего — вскрытие каких-либо помещений или хранилищ, в т.ч. багажни­ка или кузова автомобиля. А право лица, проводящего обыск (сле­дователя), открывать помещения или иные хранилища (или требовать этого от владельца) возникает только при прове­дении такого следственного действия как обыск. Это прямо пре­дусмотрено ч.2 ст. 183 УПК. Именно это — характерное отличие обыска от осмотра как такового. А поскольку при проведении осмотра (или иных процессуальных действий)такое право следователю или иным должност­ным лицам законом не предоставляется, то и делать это, в соответствии со ст. 19 Конституции Украины, они не имеют права.

На фоне вышеуказанного можно даже не упоминать о том, что как осмотр, так и обыск должны производиться в определенном процессуальном порядке. То есть с участием понятых, с составлени­ем протокола и т.п. Если эти требования не соблюдаются, — «ос­мотр» является незаконным.

Разумеется, подчиняться сотрудникам милиции, если они явно превышают свои полномочия, водитель не обязан. О чем имеет пол­ное право заявить. А если это не возымело действия и на него со­ставляют протокол за отказ предоставить транспортное средство для осмотра (а то и задерживают), в протоколе в графе для поясне­ний можно сделать соответствующую запись. Например: «Посколь­ку от меня потребовали открыть багажник автомобиля для осмотра находящихся в нем вещей, такие действия являются не осмотром, а обыском, т.к. прямо предусмотрены ч. 2 ст. 183 УПК. Обыск являет­ся незаконным, т.к. проводится без возбуждения уголовного дела, без постановления судьи, без присутствия понятых, без составления протокола. На указанном основании считаю действия сотрудников милиции незаконными». И еще. После внесения изменений в КоАП между водителем и ин­спектором часто возникают споры о том, может ли быть изъято при оформлении нарушения водительское удостоверение. Хотя из КоАП норма, дававшая сотруднику ГАИ такое право, изъята, тем не менее, подобная практика продолжает существовать, правда, распространя­ется она на те нарушения, за которые может быть назначено взыска­ние в виде лишения права управлять транспортными средствами.

И все бы ничего, но, пока дело судом не рассмотрено и наказа­ние не вынесено, начинается «нервотрепка»: нужно, например, продлевать действие талона (а за месяц, как правило, суды дело рас­смотреть не успевают). А если водительское удостоверение нового образца, то при его изъятии автоматически теряется возможность управлять автомобилем за границей (а на эту сферу юрисдикция на­шего суда вообще не распространяется).

После внесения изменений в КоАП руководство МВД выпусти­ло нечто вроде методических рекомендаций для инспекторов, как им работать в новых условиях. Изъятие водительских удостоверений обосновывается в этом документе ст. 15 Закона «О дорожном дви­жении».

Правомерно ли это?

Действительно, ч. 13 ст. 15 этого закона говорит о такой возмож­ности. Но здесь далеко не все так просто...

Сотрудники ГАИ ошибочно считают, что Закон «О до­рожном движении» непосредственно дает им право изымать водительское удостоверение. Ничуть не бывало! Этот закон сам по себе не содержит процессуальных норм, позволяющих во­обще изымать какие-либо предметы (и определяющих порядок такого изъятия). В случае административного производства такие правила ус­тановлены исключительно КоАП. Указанная же норма закона разре­шает только «не возвращать» удостоверение! А изъято оно должно быть раньше и в соответствии с процессуальными правилами, установ­ленными другим законом. Таким законом, как уже сказано, до не­давнего времени был КоАП, но после внесения в него изменений права изымать водительское удостоверение сотрудники ГАИ больше не имеют. А коль не могут изъять, то, следовательно, не мо­жет быть речи о последующем возврате или невозврате: нельзя вернуть или не вернуть то, что не забирали! Таким образом, без норм КоАП, позволяющих изымать водительское удостоверение, соответствующая часть Закона «О дорожном движении» фактически теряет силу.

Если водительское удостоверение все-таки изымают, водитель имеет полное право выразить несогласие с этим в протоколе об ад­министративном правонарушении, а потом и обжаловать (в том чис­ле и в суде) действия инспектора, который произвел изъятие в качестве должностного лица.

didan.org - ссылка высокоскоростного сайта со всем софтом, фильмами, играми и другими полезными и интересными штуками. Работает очень быстро для всех абонентов Makeevka On-line

Цитата от Шака: "Нету лучше велика чем TOYOTA CELICA".

Законы Украины (официальный сайт нашего государства)

http://zakon.rada.gov.ua/

Я Наконец-то перестал верить в 2012, а ты?!!

Google.ru